Пресс-центрНовостиЕковектор: Пам’ятки природи Нікольського райо...
Новости

17.07.2019, 10:30

Кабінет Мінстрів України внес зміни до перспективного плану формування територій Донецької області

Другие новости

17.07.2019, 10:00

Ековектор: У Краматорську пройшов дитячий екологічний форум

16.07.2019, 16:35

Депутат обласної ради Сергій Чертков провів пряму телефонну лінію

16.07.2019, 09:25

Вітаємо з Днем бухгалтера!

12.07.2019, 15:25

Відбувся круглий стіл на тему: «Децентралізація в Донецькій області: новий етап реформування»

Ековектор: Пам’ятки природи Нікольського району

06 мая 2019 года, 09:50

На території району, неподалік від села Назарівка, знаходиться заповідник "Кам’яні Могили" заснований 5 квітня 1927 року, як особлива природоохоронна територія місцевого значення. Його площа близько 400 га. З них - 300 га в складі Донецької області і 100 га в Запорізької. В 1951 році він став об’єктом республіканського значення і ввійшов до структури НАН Української РСР. У 1961 році на базі його і ще трьох інших самостійних заповідників створено Український державний степовий заповідник союзного значення. На сьогодні це не тільки природоохоронна, а й науково-дослідна і просвітницька установа.

Район урочища "Кам’яні Могили" в геологічному, біологічному, художньо-емоційному та історико-археологічному аспектах є водночас унікальним і репрезентативним. 

1.jpg

 2.jpg

3.jpg

4.jpg

Краєвиди заповідника Кам’яні Могили

 Геологічна унікальність об’єкта

За площею і висотою це найбільша інтрузія в Донбасі і Приазов’ї. Її унікальні граніти не мають аналогів в світі. Їх вік близько 2 млрд. років. Пасмо гір представлено Західною і Східною грядою з абсолютною висотою окремих вершин до 100 метрів (у минулому їх висота досягала 3 км.). Геотектонічні дослідження вказують на неабиякі енергетичні особливості цього геологічного урочища.

Біологічна унікальність об’єкта

Відносно невелика площа заповідника завдяки різноманітності грунтів (звичайні і малогумусні чорноземи, муловато-глейові, кам’янисто-щебнисті, лугові) стала рідним домом для 485 видів флори, два з яких зустрічаються лише тут – деревій голий і волошка ложноблідочешуйчата. Своїх найбільш яскравих фарб гранітні схили досягають у другій половині весни, коли своє коротке життя проживають степові і лугові трави, щоб до другої половині червня зблякнути і впасти в світ сновидінь до наступної весни.

Але простори Кам’яних могил живуть не тільки спокійним життям царства покровительки трав – тут ледь-помітні в зеленій гущавині шлях своєї долі креслять представники тваринного царства: лисиці, ховрахи, миші, полівки, хом’яки, зайці, їжаки, єнотовидні собаки, сліпиши, ящірки, степові гадюки, вужі, а по зимі заходять і вовки з кабанами.

5.jpg

Вулканічні граніти Беш Таш

 І співуче відлуння птиць розноситься по окрузі, наповнюючи її життєвою силою. Жайворонки й сірі славки, пересмішник і вівсянки, очеретянки і жулани, кам’янки і зозулі, дрімлюги і куріпки, лугові чекани і  фазани, луні і сови… – їх так багато, що повітря буквально кипить рухом.

6.jpg

Різноманітний і цікавий тваринний світ заповідника. Тут живуть лисиці, зайці, їжаки, сліпаки та ін., багато ящірок і гризунів, зустрічаються степова гадюка, водяний і звичайний вужі. У заповіднику живуть близько 3000 видів комах.

Історико-археологічна унікальність об’єкта

На сьогодні відомо, що в стародавні часи це урочище було культовим для представників ямних, катакомбних і зрубних культур. По всьому периметру урочище оперізує вінок поховальних курганів тих стародавніх цивілізацій.

За однією з версій, під час битви на річці Калці, саме біля «Кам’яних Могил» був розташований укріплений табір київського князя Мстислава Романовича.

За даними Я.П Новицького: «До цихъ могылъ, було часто завертав архырей Гаврыилъ въ трыдцятыхъ годахъ. Биля могилъ, кажуть, був колысь татрськый городъ, та запорожци зруйнувалы. Ями та бугры, де булы татрськи мечети, и теперъ знать».

7.jpg

Половецька баба державного заповідника Кам'яні могили

 Багато мільйонів років тому тут говорила своїм могутнім голосом сама душа матінки-Землі, викидаючи гори попелу і річки розпеченої магми на поверхню молодої планети. Тоді висота кам’яних стін підносилася над рівнем моря на кілька кілометрів (за оцінками фахівців – близько трьох).

Але пройде довга низка століть, з’являться і зникнуть на віки багато форм життя, підступлять і відлинуть води світового океану перш ніж тут ступить нога людини (600 – 260 мільйонів років тому). До якого роду – племені ставилися вони – ті хто першими відкрили для себе ці п’ять скель серед рівнинної місцевості на берегах Азовського моря – достеменно не відомо.

Але саме вони, шануючи святість сакрального місця, оточили п’ять гранітних велетнів подвійним кільцем курганів, що утворили навкруги два кола діаметром дев’ять і вісімнадцять кілометрів. Як передбачається все кургани мали стати (або були) похоронними для першої земної цивілізації, що побічно підтверджує знахідка в одному з них людського скелета зростом в 2,2м.

Вітри часу надійно приховають сліди тієї першої цивілізації, коли Кам’яні могили перетворяться на сакральний центр поклоніння богу війни Аресу кочуючи по цих степах племена скіфів (VII століття до н.е.), про що залишено ними не зотлілий досі напис на гребні найвищою Гострої скелі заповіднику.

Не зраджуючи своєму призначенню і визначеному древніми племенами богу через тисячоліття (за припущенням вчених) саме тут стояв табір дружини великого князя Київського Мстислава Романовича ( – 1223) перед знаменитим першою битвою між русичами і монголо-татарами в 1223 році, яка вирішила наперед подальшу долю Київської держави на століття.

У якості ж об’єкта наукового дослідження Беш Таш (давня назва тюркського походження) був відкритий групою дослідників Маріупольського краєзнавчого музею в 1924 році, з тим щоб через три роки отримати офіційний статус заповідника місцевого значення, а через ще десятиліття – обласного.

 8.jpg

Цілинний степ заповідника "Кам'яні могили"

 

До цих пір в історії п’яти гранітних скель Кам’яних могил залишається багато білих плям, огортаючи їх вершини чарівним покровом містичної таємниці, де лише уривки відомостей і припущення плетуть надійний ланцюг між минулим і майбутнім.

Заповідник являє собою витягнутий з північного заходу на південний схід ділянку двох паралельних гряд гранітів з ділянками цілинного степу вздовж правого берега річки Каратиш (притока Берди), що є східним кордоном Азово-Подільського кристалічного масиву.

 9.jpg

Заповідник "Кам'яні могили"

 

Загальна площа гранітів Кам’яних могил становить 200 га, де кожна гряда має вигляд ланцюжка з окремими височинами, найбільші п’ять з яких нині носять назви Панорама, Витязь, Гостра, Жаба і Південна. Найвища точка заповідника (гора Гостра) має абсолютну висоту в триста метрів. А між піками Витязь і Панорама пролягає дорога, по якій сонце ступає на землі України.

Загальний краєвид Беш Таш (в перекладі “п’ять гір”) створює ілюзію мініатюрної гірської країни, відрізаної від світу з волі чарівниці-природи ущелинами, обривами, крутими схилами… щоб зберегти первозданність загадкових гротів, печер, ярів і сухого русла річки Каратюк, що в’ється між грядами.

У межгрядній частині заповідника, де залягання гранітів глибоко, простягається в західному напрямку травно-типчаково-ковиловий степ, а на південному заході скельні породи оголюються в вигляді великих плоских плит з рідкісними окремими горбами, що утворюють плоскогір’я. У східній частині ця картина повторюється в мініатюрі.

 

10.jpg

Гора Гостра в Беш Таш

 

Зовнішній периметр Кам’яних могил огороджують сільськогосподарські угіддя, і лише у східній частині його надійною перешкодою служить річка Каратиш з півночі і півдня підкріплена глибокими ярами, з’єднаними з руслом, та охорона садиби стежить за збереженням унікальної пам’ятки природи.

З рукотворних ж пам’ятників варто відзначити пам’ятний хрест на честь першої битви між русичами і монголо-татарами і маленьку капличку з чудотворною іконою Іллі Муромця.

Художньо-емоційна унікальність об’єкта

Урочище „Кам’яні Могили” – це гірська країна в мініатюрі. Вона вражаюче контрастує з навколишніми степами своєю величною монументальністю. Тут можна побачити цілу купу природних скульптур і витворів з каменю, які сприймаються як фантазії художників. Є невеликі гроти. Мальовничі долини і ціла низка казкових краєвидів.

11.jpg

Саме тут в джерелах, виявлена найсмачніша вода в Приазов’ї. Ця місцевість бадьорить і заряджає відвідувачів цілющою енергетикою. Чарує незрівнянними ароматами і незайманістю степових трав.

Про територію заповідника існує декілька дуже цікавих легенд. Одна з них говорить про те, що колись на місці цієї „гірської країни” було розташоване велике місто зі своїм королівством. Але за якихось обставин злий чаклун зачарував його. Існує деякий спосіб, як розчарувати це місто, але й досі ніхто з людей так і не зміг цього зробити.

12.jpg

Як дістатися

 

Автотранспортом по трасі Т0803 (Маріуполь – Володарське – Розівка – Куйбишеве – Запоріжжя) до стелли “Заповідник “Кам’яні могили”“, а потім за вказівниками.

Громадським автотранспортом з Маріуполя у напрямку Розовки до Назарівки, а потім пішки близько години.


 


Прес-служба

Website Security Test